- осовілий
- -а, -е, розм.Дієприкм. акт. мин. ч. до осовіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
осовілий
Смотреть что такое "осовілий" в других словарях:
осовілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
осовілість — лості, ж. Стан за знач. осовілий … Український тлумачний словник
осовіло — Присл. до осовілий … Український тлумачний словник
